Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою.

Умовою атестації педагога є обов’язкове проходження курсів підвищення кваліфікації 1 раз на 5 років.

Атестація педагогічних працівників закладів освіти проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 54), Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року за № 1255/18550 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН, молоді та спорту №1473 від 20.12.2011, Наказом МОН України №1135 від 08.08.2013).

Атестація – одне з найскладніших і найважливіших управлінських та методичних питань. Її безпосередніми організаторами і керівниками в закладі є директор та його заступники. Як правило, роботу, пов'язану з атестацією педагогічних кадрів, згідно з розподілом функціональних обов'язків, організовують і проводять заступники керівника з навчальної або навчально-методичної роботи.

Їх обов'язком перш за все є створення у закладі системи атестаційної роботи (схема 1)

Кожна складова схеми – як музичний інструмент в оркестрі під назвою «Атестація», який злагоджено, без збоїв звучить, бо кожен учасник досконало знає свою партію, і є диригент, який уміло координує роботу кожного.

Отже, атестація педагогічних працівників може виконати покладену на неї функцію лише за умови включення її, з одного боку, в систему управлінської діяльності та, з іншого боку, в систему методичної роботи, спрямованої на забезпечення розвитку творчої ініціативи, підвищення рівня професійної майстерності та якості педагогічної праці.

У ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:

-  Підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження високої ролі педагога, на підвищення його авторитету в колективі освітнього закладу, серед вихованців та їх батьків.

- Усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації мають бути доступними для педагогів, що атестуються. З порядком і терміном проведення атестаційної експертизи педагога слід ознайомити заздалегідь.

-  Робота атестаційних комісій повинна бути спрямована на виявлення успіхів і прорахунків у педагогічній діяльності, які виявляються у розумінні педагогом мети освіти на сучасному етапі.

- Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та  викладачів усіх спеціальностей, які мають вищу  педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста  або  магістра відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників закладів освіти; виконання посадових обов’язків в повному обсязі.

Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень навчально-виховного процесу в закладі освіти може бути як позитивний, так і негативний.

Позитивний - можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів.

Негативний - можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації, що призводить до конфліктів у педагогічному колективі і. внаслідок цього, відволікає педагогічний колектив від безпосередньої роботи до з'ясування між особових відносин. Цей вплив відповідно ускладнює, гальмує і знижує рівень навчально-виховного процесу.

Щороку в закладі проходить атестація педагогічних працівників. Практика свідчить, що виникає немало проблем у системі її організації та здійсненні. Немало упущень трапляється в порядку проведення атестації, в оформленні атестаційних матеріалів, в поєднанні атестації та внутрішкільного контролю і керівництва, здійсненні методичного супроводу. Не завжди надається можливість педагогам, які атестуються самореалізуватись та виявити творчий потенціал.

Внаслідок вище зазначеного виникає необхідність системного підходу до атестації педагогічних працівників, який складається з планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму під час організації і проведення атестації, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, які дозволяють об'єктивно оцінювати кожного, хто атестується.

Атестація тісно пов’язана з питаннями курсової перепідготовки та самоосвітньої роботи, методичної роботи вчителя. Курсова перепідготовка включає в себе вивчення запитів педагогів та складання плану. Зазначу, що курсова перепідготовка має передувати атестації педагога. Складається перспективний план на 5 років, формується замовлення на рік, подається в управління освіти.

Самоосвітня діяльність здійснюється через різні форми внутрішньої та зовнішньої методичної роботи та згідно плану, складеного педагогом. У нашій школі педагоги ведуть зошити самоосвітньої підготовки.

Методична робота включає в себе: участь в конкурсах, виставках, виступи, робота з обдарованими дітьми, над індивідуально-методичною темою, проведення відкритих уроків, виховних та позакласних заходів, участь в методичних проектах, майстер-класах, створення власних сайтів, портфоліо.

Заступник з методичної роботи складає графік проведення відкритих заходів, схему самоаналізу заходів, проводить аналіз кожного заходу, здійснюється самоаналіз.

Методична рада розглядає питання, пов’язані з атестацією педагогів: результати фахової діяльності кожного педагога в міжатестаційний період, оцінює навчальні досягнення учнів, результативність учнів у конкурсах, олімпіадах і особисті досягнення педагогів у професійних конкурсах, результативність науково-методичної роботи (підготовка методичних матеріалів), участь в розповсюдженні передового педагогічного досвіду та ін. На засідання методичних рад виносяться питання впливу атестації на підвищення результативності роботи вчителя школи.

З метою зміщення акцентів управлінсько-методичної діяльності в роботі з педагогічними кадрами в міжатестаційний період від контрольно-оцінювальних функцій  до мотиваційних, популяризації кращого досвіду вчителів, методична служба школи зосереджує увагу на здійсненні супроводу організації та проведення атестації педпрацівників через практичні семінари, презентації досвіду, методичні оперативки, творчі звіти педагогів, що атестуються на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії та педагогічного звання.

Пріоритетними перспективними напрямками управлінської діяльності є створення в закладі відкритого інформаційного середовища, формування інформаційної культури учасників освітнього процесу, використання ефективних педагогічних технологій через мережу Інтернет, створення сайтів та системи інформаційної підтримки освітньої діяльності.

Запровадження цілісної системи управлінського та методичного супроводу атестації педагогічних працівників сприяє здійсненню комплексної технології, яка виявлятиме кращий досвід роботи педагогічних кадрів з використанням нормативно-правової бази, що містить в собі нормативну, управлінську та методичну складову.

Чітке знання кожним учасником атестаційного процесу своїх обов’язків і прав забезпечать успіх діяльності.

Зміст діяльності керівника закладу з атестації прописано в пам’ятці.

Правовою підставою для регулювання атестаційного процесу в школі є накази:

Кількісний і персональний склад АК затверджується наказом керівника школи за погодженням із комітетом профспілки, управлінням освіти. Наказ «Про створення атестаційної комісії» видається на підставі наказу управління освіти до 20 вересня.

Підставою для наказу «Про атестацію вчителів», який видається до 20.10, є рішення атестаційної комісії, прийняте на засіданні, де затверджуються списки педагогічних працівників, що підлягають атестації, графік проведення атестації, план вивчення роботи даних педагогів.

Наказ «Про результати атестації» видається на основі рішення шкільної атестаційної комісії, де шляхом голосування було прийнято рішення про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.

Якщо атестаційні матеріали педагогічного працівника були розглянуті й рішення було прийняте атестаційною комісією вищого рівня, то наказ у навчальному закладі видається на підставі наказу атестаційної комісії вищого рівня. Зміст наказу доводиться у триденний строк після видачі наказу, та подається до бухгалтерії для нарахування заробітної плати згідно з результатами атестації з дня прийняття рішення АК.

Наприкінці навчального року проводиться аналіз атестаційного процесу. Виявляються недоліки в роботі АК, в оформленні атестаційної документації, підготовці атестаційних матеріалів, розробляються шляхи їх усунення. На підставі зазначеного видається підсумковий аналітичний наказ «Про підсумки атестації».

План роботи атестаційної комісії приймається на засіданні АК та затверджується головою АК. У ньому повинні бути передбачені конкретні заходи, спрямовані на якісне, компетентне організаційне та методичне забезпечення атестаційного процесу. Він повинен бути чітким і обов’язковим для виконання членами АК.

Необхідно також передбачити заходи, спрямовані на вивчення нормативно-правової бази, що сприятиме комфортному супроводу атестації, допоможе уникнути суперечливих та конфліктних ситуацій.

Зміст діяльності заступника директора.

Робота з кадрами — один із напрямів діяльності заступника директора навчального закладу. І саме він має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкривати фахові здібності.

Конкретні, чіткі обов'язки, виконання яких спрямовані на реалізацію завдань атестаційного періоду в навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції методиста.

Зокрема, такі обов'язки як:

-   вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;

-   створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;

-   виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;

-   моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;

-   розроблення заходів щодо підвищення професійної майстерності педагогічних працівників закладу;

-   ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;

-   оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);

- проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;

-   внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведення позачергової атестації (за потреби) ;

-   внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на заступника. Зокрема, у методичному кабінеті має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації:

-    законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;

-     перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;

-    перспективний план атестації педагогічних працівників;

-    графік проведення атестації педагогічних працівників;

-   пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;

-   матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;

-   аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;

-   аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (методична та діагностична картки педагога,

-   результати психолого – педагогічного дослідження;

-   портфоліо педагога.

На початку навчального року заступнику варто зосередити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у навчальному закладі. Зокрема, необхідно:

• перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки; 
• подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою);
• перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються;
• ознайомити колектив з нормативними документами, що регламентують процес атестації педагогічних працівників.

Варто пам'ятати, що:

• вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії, експертних груп і працівниками методичної служби два-три роки;
• портфоліо заповнюється педагогом поетапно, відповідно до кваліфікаційного рівня;
• педагогічний працівник, який протягом атестаційного періоду взяв участь у конкурсі професійної майстерності (описав досвід власної роботи, презентував методику роботи) і посів перше місце має право не проводити відкриті заходи під час атестації.

Адміністрація закладу, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

• професійна компетентність;
• результативність роботи (рівень компетентності дітей);
• особистісні якості.

 Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірний аналіз діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань.

Методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів. 

Методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Тому на кожного педагогічного працівника закладу необхідно заповнити методичну та діагностичну карту педагога. Такі робочі матеріали допоможуть надати обґрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності педагогів. Структурування отриманої інформації спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації. 

Після завершення атестаційного періоду керівник  навчального закладу і методист аналізують і узагальнюють результати атестації  та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників  закладу.

Здійснення управлінських заходів та дієва система оцінки рівня педагогічної діяльності вчителя дадуть можливість пройти атестацію без зайвих психологічних перевантажень та стресових ситуацій (схема 2).

Порядок здійснення атестації подано в схемі 3.

ВИСНОВКИ

Атестація належить до тих ефективних методів, що сприяють розширенню кола творчо працюючих педагогів та служить цілям підвищення якості освіти.

Атестаційним комісіям пам’ятати, що всі педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження, атестуються в рівних умовах. Тому винятків немає ні для директора, його заступників, ні для вчителів-пенсіонерів, прийнятих для виконання педагогічної роботи на певний термін.

Підвищити рівень ефективності атестації педпрацівників у закладі можливо за рахунок:

-       Подальшого вдосконалення науково-методичного супроводу фахового самовдосконалення педагогічних працівників у міжатестаційний період.

-       Здійснення комплексного оцінювання педагогічної діяльності працівників із застосуванням параметрів і критеріїв оцінювання результативності професійної діяльності педпрацівників за весь міжатестаційний період, активізації залучення педпрацівників до самоатестації та продовження діяльності експертних груп.

-       Удосконалення системи інформаційного супроводу атестації та забезпечення виконання вимог нормативних документів щодо оволодіння педагогічними працівниками інформаційно-комп’ютерними технологіями.

-       Зміщення акцентів управлінсько-методичної діяльності в роботі з педагогічними кадрами в міжатестаційний період від контрольно-оцінювальних функцій до мотиваційних.

Отже, правильно побудовано система атестаційної роботи в закладі сприятиме підвищенню якості наданих освітніх послуг, а значить, престижу і авторитету навчального закладу.

/skhema_1-sistema_atestacijnoji_roboti_v_zakladi.docx 

/skhema_2-obektivna_atestacija.docx 

/skhema_3-skhema_atestaciji_pedpracivnikiv.docx 

/pamjatka_zmist_dijalnosti_kerivnika.rtf