З 28 січня по 08 лютого 2019року в школі проходила міжпредметна декада вчителів суспільно-гуманітарних і природничо-математичних наук на тему «Інтегровані уроки – шлях до формування компетентної особистості».

Мета декади – сформувати в школярів та вчителів позитивне ставлення до проведення інтегрованих заходів, показати можливості даного виду занять у формуванні ключових компетентностей, культивувати уміння учнів успішно діяти в навчальних і життєвих ситуаціях; розвивати читацькі інтереси та творчі здібності, уміння самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, виховувати стійкий інтерес до самоосвіти, самовдосконалення, постійного пошуку і бажання відкривати щось нове.

Під час декади було заплановано і проведено 7 відкритих заходів. Більшість членів методичних об’єднань взяли в них активну участь. Учителі практикували різні нестандартні форми роботи з учнями, впроваджуючи освітні інноваційні технології: дослідницькі, інтерактивні, ігрові, пошукові, інформаційно-комунікаційні та ін. Протягом двох тижнів були проведені як уроки, так і позакласні заходи, під час проведення яких учні готували презентації, вікторини, сайти, проекти, міні-дослідження тощо.

Декада розпочалася з інтегрованого уроку географії та біології «Клімат. Рослинний і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка», який організували і провели вчитель біології Кучак Л.М. та вчитель географії Демчук І.О. Учителі підібрали цікавий цитатний матеріал, для розминки використали гру «Розсипані слова», вправу «Це я вже знаю». В основній частині уроку діти працювали в групах, виконували індивідуальні завдання. Так, група «Метеорологи» створила постер про екстремальні погодні показники Антарктиди, «Біологи» склали динамічну карту з інформацією про рослинний та тваринний світ материка, «Екологи» виступили з презентацією про екологічні проблеми Антарктики, а «Туристи» підготували презентацію про можливості розвитку туризму в Антарктиді. Окрім того, учні й гості уроку взяли участь у виготовленні сувеніра «ПІНГВІН» у техніці оригамі. На етапі закріплення знань діти відповідали на проблемні питання, були учасниками гри «Вірю – не вірю». Під час уроку використовувалися відеосюжети про природу материка з чудовим музичним супроводом і звуками природи Антарктиди.

Наступним став інтегрований урок хімії та історії «Хімічні явища в побуті», який провели вчитель хімії Дудко Г.М. та вчитель історії Вакулка В.І. Захід був проведений у формі захисту проектів. Урок розпочали зі створення позитивного настрою, лунала музика, горіли свічки (це і стало елементом проблемного запитання). Діти об’єдналися в творчі групи і успішно презентували завдання: «Хіміки-історики» підготували короткі відомості з історії стародавнього світу і середньовіччя про використання хімії в побуті, «Хіміки-теоретики» систематизували знання про хімічні явища, «Хіміки-практики» досліджували хімічні перетворення, які відбуваються з речовинами в побуті, «Хіміки-технологи» розробили рекомендації для ліквідації небажаних хімічних явищ у побуті і оформили пам’ятку «Правила поведінки з побутовими хімічними речовинами». Елементами уроку також були практичні дослідження та рекомендації, відгадування «загадок з бочки», вправа «знайди помилку». Учні отримали листки для самооцінювання і мали можливість оцінити власну роботу.

Цікавим та різностороннім виявився інтегрований урок польської мови, географії та інформатики «Пори року. Додавання зображень із файлу, їх форматування», який провели вчителі польської мови Поліщук Т.М., географії Ковалишина Т.М., інформатики Чміль Т.В. Епіграфами уроку стали слова Антона Чехова «Щасливий той, хто не помічає, літо тепер або зима» та Конфуція «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

Захід розпочався емоційним налаштуванням «Złap mój uśmiech», застосували прийом «Виправ таблицю», зробили фонетичну розминку.

Вчитель інформатики представила буклет, на якому була розміщена вся потрібна інформація по темі уроку. Поліщук Т.М. за допомогою усних та письмових вправ активізувала лексику на тему «Пори року, місяці». Вчитель географії за допомогою лампи та глобуса пояснила зміни пір року на Землі, діти виконували завдання на картках. Працюючи над вставлянням графічних об’єктів у текст, діти ознайомилися з текстом, написаним польською мовою. Укінці уроку діти склали інтелектуальну карту, де систематизували знання з природи, польської мови та інформатики. Підвели підсумки і дали відповідь на проблемне питання, описали свою улюблену пору року польською мовою, а пояснили свій вибір українською.

Були використанні наступні методи та прийоми: робота за зразком; прийоми запам’ятовування, одержання з тексту чи ілюстрації підручника нових знань, самоконтроль, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Ще одним заходом, який поєднав українську літературу, історію і правознавство, став інтегрований урок «Згубний вплив грошей на особистість у світовому письменстві (за п’єсою І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»)», який провели Стрилюк О.М., учитель української літератури, та Кулеша П.І., учитель історії й правознавства. Робота була спланована таким чином, що діти працювали у групах, кожна з яких висвітлювала ту чи іншу сторону проблемного питання: «Історики» вивчали суспільно-політичні умови в Україні в другій половині 19ст., «Нумізмати» представили зразки грошей даного періоду і розповіли про історію виникнення грошових знаків, «Юристи» з’ясували значення терміну фальшивомонетник, донесли до учнів та гостей інформацію про відповідальність за такий злочин, «Літератори» порівняли тему п’єси «Сто тисяч» і віднайшли відповідник в інших літературах. Також учасники працювали над проблемними питаннями, складали асоціативний кущ, дискутували, розгадували кросворд, училися характеризувати персонажів п’єси за фрагментами кінофільму.

Продовжили декаду Кузьмич Н.В., учитель української мови, Мостенець А.В., учитель фізики, практичний психолог школи Грищук Т.Р. Вони провели позакласний захід «Нецензурна лексика: за і проти». Заняття було присвячене питанням культури мови, а саме вживанню нецензурної лексики. Оскільки дана проблема дуже актуальна, до підготовки прес-конференції були залучені школярі. Учні 8-А класу опрацювали питання історії походження нецензурно лексики (керівник Кулеша П.І.), вживання лайливих слів у художній літературі (наставник Стрилюк О.М.). Бутеєць Надія під керівництвом Грищук Т.Р. підготувала тренінг на тему «Альтернатива лихослів’ю є!», а Роман Годовицький разом із Андрієм Володимировичем провели дослід, що засвідчив шкідливий вплив нецензурних слів на організм людини. Проведена рольова гра засвідчила, що учні отримали корисні знання, усвідомили потребу уникати лайливої лексики при спілкуванні.

Савка Т.Л., учитель фізичної культури, Стрилюк С.В., учитель англійської мови, довели, що поєднати можна будь-які предмети і провели інтегрований урок англійської мови та фізичної культури «Подорож у країну спорту». Захід проходив у вигляді подорожі англомовними країнами. Діти ознайомилися зі спортивними іграми цих країн, побували в Канаді, США, Новій Зеландії, Австралії, Англії, дізнались багато цікавого про хокей, боулінг, баскетбол, теніс та футбол. Перед кожною «станцією» відгадували загадки, виконували різноманітні вправи, грали ігри. Шикування українською, розминка англійською, швидкий темп уроку, надзвичайно цікава інформація, нестандартна форма проведення, насиченість іграми та вправами створили позитивну атмосферу і сприяли успішному проведенню уроку.

Останнім у рамках між предметної декади був інтегрований позакласний захід «Поезія – це завжди неповторність», який провели вчителі української і зарубіжної літератури Чміль Н.В., Руденко Л.С., учитель інформатики Гесь О.В. Розвивати уміння й навички усного спілкування українською мовою, грамотність; навички виразного читання й мовлення, виховання любові і поваги до мови, культури, історії України, уміння естетично оформити виступ – саме виконанню таких завдань був присвячений цей урок.

Проаналізувавши проведені заходи, можна зробити висновок, що вчителі-предметники суспільно-гуманітарних та природничо-математичних наук досконало володіють інноваційними формами і методами роботи, проводять цікаву позакласну роботу, активізують пізнавальну діяльність як дітей, так і педагогів. Такі методи викликають в учнів стійке бажання набувати ґрунтовних знань і вміння застосовувати їх у житті; формують ключові компетентності, вчать жити в суспільстві.

Це дає можливість не просто дати учням певний багаж знань, а й вчить їх користуватися ними, постійно займатися самоосвітою, бачити зв’язки між різноманітними галузями знань і застосовувати це у повсякденному житті.

Олександр Стрилюк,

голова м/о суспільно-гуманітарних наук