Озвучування казок

Здається, що немає в світі людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже в ній втілено все прекрасне, світле, добре й вічне. З кожним наступним кроком у світ музики ми ясніше бачимо й розуміємо, який багатий і дивовижний цей світ.

Музику любить багато хто, але кожний по-своєму. Для деяких вона тільки приємна розвага в години дозвілля.

Музична гра як метод музично - естетичного виховання на уроках музичного мистецтва сприяє розвитку творчої активності учнів, їхніх музичних здібностей, мислення та уваги. За словами В. О. Сухомлинського «Гра – це іскорка, що запалює вогник допитливості і любові до знань» .

Навчально – виховний процес у школі необхідно організовувати так, щоб гра залишалася як найбільш освоєна учнями форма діяльності. У педагогічній практиці з цією метою все частіше стали застосовувати музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.  Засвоєні на уроках правила і ігрові дії музично-дидактичних ігор можуть бути перенесені учнями в їхню діяльність. Використання учнями системи розроблених музично - дидактичних ігор, що характеризуються барвистістю і образністю дидактичного матеріалу, зробить позитивний вплив як на розвиток сприйняття окремих властивостей музичних звуків, так і на цілісне сприйняття музичних творів. Ефективність дії ігор залежить від їх структури, функцій і продуманої послідовності їх пред'явлення дітям.

Ігровий метод є ефективним засобом естетичного виховання та творчого розвитку особистості учнів, оскільки у грі поєднуються теоретичні знання із практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе тільки тоді,коли проявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.

Специфіка ігрової сфери обумовлена емоційною привабливістю для молодших школярів. У молодшому шкільному віці розкриваються також літературні здібності. Діти залюбки складають вірші, казки, оповідання. Літературні твори молодших школярів недосконалі за змістом і формою, проте вони мають велике значення для розвитку їхньої психіки в цілому.

Головна особливість творчої особистості – потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є розуміння дитячої творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей, що накопичені людством. Саме за таких умов і формуються якості творчої особистості. Орієнтація в якостях творчої особистості дає змогу своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку, застерегти їх від згасання. Отже,основне завдання музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на уроках музичного мистецтва. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними.

О. В. Сухомлинський відзначав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку.  Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять.

 В 6-7 років зароджується здібність до художньо-театральної діяльності. Сюжетно-рольова гра, яку Л. Виготський назвав «дев'ятим валом дошкільного виховання», у молодших школярів гармонійно змінюється захоплення ляльковим театром, театром іграшок, інсценуванням казок, байок, віршів.

Не менш цікавою формою роботи на уроках музичного мистецтва є озвучування казок. Наприклад, у казці «Рукавичка» діти озвучують: Мишку – дзвоником, Жабку – бубном, Зайчика – металофоном, Лисичку – трикутником, Вовка – маракасами, Ведмедя – барабаном, Діда – дерев’яними ложками.

Ця форма роботи надзвичайно цікава дітям.