Вправа «Стежинками життя»

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про людей, сім’ю, родину.

Скажіть, кого ви вважаєте найголовнішою людиною на землі?

- У мене є чарівна скринька. Ось вона. Зараз кожен загляне у скриньку і побачить найважливішу Людину на Землі. Тільки давайте домовимось: поки всі діти не подивляться туди, не можна розкривати цей секрет. Домовились?

- То кого ви там побачили?

- Який висновок можна зробити?

- Хто ж найважливіша людина на Землі?

- Ось ми і дізнались, що найважливішою Людиною на Землі є кожен. Кожна людина – це особистість, і ніхто не має права принижувати її.

У школі, як і скрізь, усі різні: маленькі, великі, худі, повні, хтось погано бачить і носить окуляри, а хтось не може добре ходити і використовує палицю, а ще є люди які не можуть самостійно пересуватись і їм потрібні возики. Всі ми різні. Але ми повинні поважати кожного і не зважати на відмінності. А всі разом ми складаємо цілий світ, складають державу чи країну.

– Дійсно, діти, неоціненний скарб даровано нам на цій землі – наше життя.

– Яке ж буває життя людини ?

     Діти підбирають епітети до слова «життя». Наприклад: щасливе, приємне, веселе, бурхливе, красиве, солодке, творче, безрадісне, трагічне, важке тощо.

–    Як бачите, різне життя буває, бо і люди різні – неповторні, унікальні. Кожна людина – це окремий своєрідний світ.

– Діти, ви, напевне, вже здогадалися,  про що ж піде мова на сьогоднішньому уроці?

Життя, ти дивне й загадкове.

Життя, ти вічне дивоколо.

І в дивоколі чарівному

Я відшукаю колір веселковий,

Що звуть усі дитинством кольоровим.

Отож, сьогодні ми з вами помандруємо веселими кольоровими стежинками веселкової дороги Життя. А гаслом нашої мандрівки буде вислів: «Якщо хочеш, щоб життя тобі усміхнулось, – спочатку сам усміхнися життю».

(На дошку прикріплюється півколом червона стрічка – імпровізована стежинка. І так під час уроку у відповідній послідовності прикріплюються стрічки усіх кольорів веселки).

Ось наша перша – червона стежинка – символ  щастя, радості, любові. Народжується день з червоного дивокола, радіє Всесвіт новому дню.

Гра "Закінчити прислів'я"

Одній групі дітей роздаються картки із початками прислів'їв, іншій групі – із закінченнями прислів'їв. Потрібно знайти свою половинку прислів'я.

Прислів'я.

І група                                                       II група

Шануй батька й неньку,

Яке дерево, такі його квіти

У дитини заболить пальчик,

Нема того краму,

Ніхто не бачить,

Від добра

Добре ім'я

Добре треба шукати,

Добро пушить,

Світ не

То буде тобі скрізь гладенько.

Які тато й мама, такі й в них діти

а в матері серденько.

щоб купити маму.

як сирота плаче,

добра не шукають

краще багатства.

а зло саме прийде.

а лихо сушить.

 без добрих людей

– Ось і перейшла наша червона стежинка у дорогу Життя. А ми мандруємо далі по оранжевій стежинці, що с символом хліба.

Хліб дає людям життя. Без хліба ж – голод, смерть. Скільки на світі людей перемерло без хліба. А тому найбільшим багатством на світі є хліб Як буде хліб, то й буде пісня.

Асоціативний кущ «Хліб» Лунає музика, діти по колу передають уявну паляницю.

– Ось так весело ми перестрибнули на  жовту стежинку   –  символ сонця.

Загадка

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає

Променисте... /сонце/.

– Любі діти!

Ви йдете назустріч сонцю і мріям.

Вас чекають казки, дива,

Ваші сонечка, ви – запорука всім надіям.

Хай буде вам дорога ця легка!

Гра "Що несуть нам промінчики сонця"

Діти називають і записують напроти кожного промінчика слова (наприклад: світло,

– Куди це ви так поспішаєте? Я здогадалась. На зелену стежинку. Як і все живе на Землі, ви поспішаєте рости, міцніти, дорослішати. Адже зелена стежинка – символ росту, молодості.

Торкнись природи усім серцем, немов руками ніжних пелюсток, І пригорни хоча б одну до себе, неначе мати любих діточок.

Гра "Дарунок життю людини"

Дітям роздаються картки із зображенням неживої і живої природи. Вони стають тим, що намальовано на їхній картці (наприклад; пшениця, буряк, льон, камінь, пісок, ромашка, курка, кінь, собака, дощ тощо).

Ведучий або вчитель запитує:

– Скажи мені, дощику, що ти подаруєш людині?

"Дощик"-учень відповідає: 

–Я дарую життєдайну  вологу спраглій землі, щоб все ожило, родило; напуваю змілілі річки і озера тощо.

Величезні багатства рідної природи так необхідні нам, тому оберігати і примножувати ці багатства –  наша благородна справа.

     З новими силами крокуємо далі. І ось ми вже на блакитній стежинці, що є символом небесного простору величної духовності. Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізни від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара.

Людина починається з добра!

Мабуть, вам відомо: заповіді Господні, дані людям, щоби вони знали, як поводитися перед Богом і як жити в людському суспільстві.

Ось деякі з них:

 Шануй свого батька та матір свою.

Не вбивай.

Не обманюй.

Не кради.

Не будь жадібним.

Не будь заздрісним.

Будь мудрим.

Будь мужнім.

Будь стриманим.

Будь милосердним.

Ось збігає, ніби струмочком, синя стежинка – символ води, здоров'я.

Дивовижне вічне коло є в цілющої води.

І нема йому початку.

І нема йому кінця.

В нім, немов найменша цятка.

Б'ється серце джерельця.

     Вода – це вічне життя. Життя народжується з води. Без їжі людина може прожити набагато довше, ніж без води. Без води немає життя.

Тренінг «Я мрію про….»

- Діти, складіть долоньки човником і заховайте в них свою мрію, тихенько промовляючи те, про що ви мрієте: «Я мрію про те…». Притуліть свої долоньки до серця й наповніть вашу мрію добротою й теплом свого сердечка. А тепер зігрійте свою мрію теплим диханням і відпустіть її. Нехай вона летить і обов’язково здійсниться. А ми промовляємо їй в слід: «Я вірю в те, що моя мрія здійсниться!»

     Наближається   до   нас   остання   стежинка  нашої  веселкової  дороги життя - фіолетова – символ мудрості. Недаремно ця стежинка остання в нашій мандрівці. Адже, дійсно, пройшовши стількома стежинками, ми стали мудрішими, зрозуміли, який це величний і неоціненний дар – життя. Його ми повинні цінувати понад усе!

     Мудрим ніхто не вродився, а навчився. Тому й ми повинні мудро ставитися до найбільшої цінності – нашого життя.

– Які три добрі вчинки ти зробиш завтра, щоб тобі подякували люди?

• А які три вчинки ти не будеш робити?

Гра «Кульки»

     Так і добігла до кінця наша різнокольорова мандрівка. Ми бачимо, як іскриться різноманітними фарбами широка райдуга Життя. Хай вона буде чистою і світлою, щоб ніякі перешкоди (а їх он як багато в житті) не заважали вам крокувати по життю гордо і щасливо.

Життя твоє – безцінний дар.

Не забувай про це ніколи,

Чи спиш під зорями Стожар,

Чи з друзями ідеш до школи.

Живеш ти в місті чи в селі,

Подумай як життя прожити?

Ти слід залишиш па землі

То треба гарний залишити.