24.10.14 р.                         9А клас Правознавство

Урок №8

Тема. Права і свободи людини. Загальна декларація прав людини. Конвенція ООН про права дитини.

Мета. 1. З’ясувати суть понять «права і свободи людини», «права дитини» та їхню класифікацію, опрацювати міжнародні документи з прав людини і прав дитини.

2. Розвивати вміння сприймати новий навчальний матеріал, працювати із законодавчими документами, висловлювати власні думки.

3. Виховувати розуміння значущості дотримання прав людини і дитини.

Обладнання. Зошити, підручники, роздатковий матеріал, фотоматеріали, документи, картки, презентація вчителя PowerPoint.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань учнів. Урок-лекція з елементами нерольових ігор.

Структура уроку

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».

Загальна декларація прав людини (стаття 1)

І. Організаційний етап.

Привітання, готовність до уроку.

ІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань.

Учитель. Повідомлення теми уроку та плану (слайди №1-2).

Учні. Записують тему та план в зошити. Висловлюють думки щодо очікуваних результатів від уроку.

 Можливі відповіді:

Розуміння суті поняття «права і свободи»;

Ознайомлення з видами прав людини і прав дитини;

Опрацювання міжнародних документів;

Визначення ролі України у вирішенні питань прав і свобод.

Гра «Правовий хокей» (шайба-слово)

Учитель. Зачитує відомі учням факти з вивченого ними матеріалу і обирає першого відповідача, який, давши відповідь, передає «шайбу» іншому.

• Правило – це вимога здійснити або утриматися від здійснення якогось вчинку. Так
• Правові норми не є обов’язковими нормами поведінки. Ні
• Об’єктом правовідносин є людина. Ні
• Юридичні факти поділяються на дії та події. Так
• Закон наділений вищою юридичною силою. Так
• Підзаконні акти можуть суперечити Конституції. Ні
• Правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Так
• Правопорушення суперечить нормам права. Так
• Примус щодо правопорушника здійснюється поза законом. Ні
• Конституція України прийнята 28 червня 1996 року. ТАК

Учні. Дають короткі відповіді «так» або «ні» на запитання вчителя.

ІІІ. Етап засвоєння нових знань.

1. Загальна характеристика прав і свобод людини. Пояснення вчителя.

Учитель.  Конституція України 1996 р. вперше закріпила положення про визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини визнано головним обов’язком держави. У разі порушення його прав та свобод громадянин може звернутися з метою їх захисту до судових органів, прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інших органів влади та посадових осіб.

Права і свободи людини – природні можливості індивіда, які є необхідними для існування та розвитку.

Учні. Записують поняття в зошити.

Вихідні положення:

• Права людини - це її правові можливості (вони є органічною складовою юридичної частини особистості та формуються історично);
• Визнаються в певному розумінні як природні (суспільство виходить із необхідності визнання свободи людей);
• Є невід’ємними (держава їх не дарує, а тому не може відібрати);
• Є необхідними для нормального існування і розвитку (достатній життєвий рівень, справедливі умови праці);
• Мають бути загальними і рівними для кожного (без урахування належності до раси, статі, релігії)
• Повинні визнаватися та гарантуватися державою (законодавче закріплення). (слайд № 3)

2. Загальна декларація прав людини. Пояснення вчителя.

Учитель. Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розвиткові та забезпеченню прав людини. Демократизації процесу, пов’язаного з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяло прийняття низки міжнародних документів щодо  закріплення, правової регламентації та розробки механізму міжнародного захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи.

Права людини виникали та закріплювалися поступово – від античних часів до сьогодення. Пригадайте «Декларацію прав людини і громадянина» 1789 р. у Франції (люди вільні і рівні в своїх правах). (слайд № 4)

Після  Другої  світової  війни  проблема  прав  людини  з  суто внутрішньої перетворилася на міжнародну. Поступово Конституційне право почало піддаватися впливу міжнародних стандартів. Був прийнятий ряд міжнародних  документів,  що  зобов’язують держави, які підписали їх, дотримуватися й розвивати повагу до прав людини без жодної дискримінації.

3. Презентація випереджальних завдань. Розповідь учнів.

Учні. Надають загальну інформацію про міжнародні документи по правах людини.

 Першим великим правовим  актом  стала  Загальна  декларація  прав  і  свобод  людини, прийнята  Генеральною  Асамблеєю  ООН  10 грудня 1948 р. (Учні. Записують дату в зошити). Її перекладено 375 мовами і діалектами мов. Вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Вона містила 30 статей. Статті 1 та 2 закладають фундамент, наголошуючи на принципах гідності, свободи, рівності й братерства. Сім абзаців преамбули проголошують причини виголошення «Декларації» і є сходинками до неї. Основний текст «Декларації» формує чотири колони. Перша колона (ст. 3-11) проголошує права індивіда, такі як право на життя й заборону рабства. Друга колона (ст. 12-17) проголошує права індивіда в громадянському й політичному суспільстві. Третя колона (ст. 18-21) проголошує духовні, публічні й політичні свободи, такі як свободу віросповідання й свободу асоціацій. Четверта колона (ст. 22-27) визначає соціальні, економічні й культурні права. Останні три статті Декларації зв'язують всю структуру в одне ціле. Ці статті присвячені обов'язкам індивіда перед суспільством і накладають заборону зловживання правами на шкоду тій меті, яку заклала в них Організація Об'єднаних Націй.

3 вересня 1953 р.  була  прийнята  Європейська  конвенція  про  захист прав  людини  та  основних  свобод.  Цей  документ  гарантував  громадянам  держав  членів  Ради  Європи  дотримання  їхніх  конституційних прав. Для того, щоб ефективно захищати права людини і  належним  чином  реагувати  на  їх  порушення,  створені  органи контролю: Комісія з прав людини, Центр прав людини, Європейський суд, що розглядає порушення прав людини на державному рівні.

Пакт про цивільні і політичні права від 9 грудня 1966 р. містить 53 статті (право на життя, заборона тортур, заборона рабства, заборона пропаганди війни…).

Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р. складається з 19 статей. Стаття 2 Конвенції визначає геноцид як:...будь-які з наступних дій, здійснюваних з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

(a) вбивство членів цієї групи;(b) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;(c) навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;(d) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;(e) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопада 1973 р. 16 статей. (Апартеїд — офіційна політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення, яку впродовж 1948-1991 рр. проводили правлячі кола Південно-Африканської Республіки проти місцевого чорношкірого населення, а також переселенців з Азії).

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня  1984 р.  33 статті. Стаття 1 Для  цілей  цієї  Конвенції  термін  "катування"   означає будь-яку  дію,  якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання,  покарати її за дії,  які вчинила  вона  або  третя  особа   чи   у   вчиненні   яких   вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини,  що  грунтується  на дискримінації будь-якого виду,  коли  такий  біль  або  страждання  заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як  офіційні, чи з їх підбурювання,  чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. В цей  термін  не  включаються  біль  або  страждання,  що   виникли внаслідок  лише  законних санкцій,  невіддільні від цих санкцій чи спричиняються ними випадково.

Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 р. Вона була підписана десятьма європейськими державами в Римі. Ця Хартія прав людини стала фундаментом усього комплексу міжнародно–правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей.

4. Бесіда для закріплення.

1. В який період були прийняті основні документи по правах людини?
2. Які події стали рушієм до цього?
3. Назвіть основні питання, порушені цими документами.

5. Розповідь про основні види прав і свобод людини з елементами гри.

Учитель. Класифікація прав і свобод людини:

• Громадянські (особисті);
• Політичні;
• Економічні, соціальні, культурні;
• Права меншин та окремих груп. (слайд № 5)

Учні. Записують в зошити.

Учитель. Гра «Живий ланцюжок». Для виконання необхідно опрацювати статті «Декларації» та знайти підтвердження поданій класифікації. Статті записуються у спеціальні картки.

Громадянські (особисті) статті 3-17.

Політичні статті 18-21.

Економічні, соціальні, культурні статті 22-27.

Учні. Опрацьовують с. 172-173 підручника та виконують умови гри. Регламент 5-7 хвилин.

Учитель. Підбиває підсумки гри.

6. Розповідь про права дитини з елементами бесіди.

Учитель. Близько 250 мільйонів дітей у світі вимушені важко працювати або жебрачити, близько 30 мільйонів не мають можливості ходити до школи, близько 5 мільйонів щороку помирають від тяжких хвороб.

1. До яких наслідків може призвести подібне становище?
2. Чи завжди діти можуть самостійно захистити себе?
3. Що повинно за таких обставин зробити суспільство?

20 листопада 1989 р. – прийняття Конвенції ООН про права дитини.

Дитиною вважається людська істота віком до 18 років.

Права дитини – специфічні можливості, які необхідні дітям для існування та досягнення зрілості.

Учні. Записують дату та поняття в зошити.

Учитель. Класифікація прав дитини:

• Особисті;
• Політичні;
• Соціальні;
• Культурні. (слайд № 6)

Учні. Записують в зошити.

Учитель. Обговорення за запитаннями.

• Чому серед наданих прав відсутні економічні?
• Які спільні права є у дорослих та дітей?
• Хто повинен піклуватися про захист прав дитини?

7. Права людини і громадянина в Україні. Пояснення вчителя.

Держави, що підписали Загальну декларацію прав людини та Конвенцію з прав дитини, взяли на себе зобов’язання їх виконувати. Цей процес контролюють Комітет ООН з прав людини, Міжнародна дитяча організація ООН (ЮНІСЕФ). Права людини і дитини зафіксовані в конституціях держав, в тому числі і в Конституції України. У нашій державі людина, права якої порушено, може звернутися до суду, міліції та інших державних установ, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Позитивні риси:

• Практика усиновлення;
• Зменшення числа бездоглядних та безпритульних дітей;
• Підтримка багатодітних сімей.

Негативні тенденції:

• Висока дитяча смертність;
• Низький рівень забезпечення охорони дитячого здоров’я;
• Недоступність відпочинку усіх дітей;
• Неефективна система захисту дітей від насильства.

ІV. Етап закріплення нових знань.

Учитель. Гра «Виправ помилку» (слайд №7).

Права і свободи людини неважливі для її розвитку. (необхідні)

Загальна декларація прав людини була прийнята ЄС 10 квітня 1950 р. (10 грудня 1948 р.)

Дитина – це особа віком до 14 років. (18 років).

Учні. Переглядають відеоматеріали і думають над тим, які права дітей порушені.

V. Етап інформації учнів про домашнє завдання.

Знати: Поняття, дати прийняття документів, класифікації прав і свобод.

Опрацювати: Тему 7 підручника.

Виконати: Завдання 3-4 с. 50 (високий рівень). (слайди №8-9)